Як пояснити дитині, що відбувається в країні?

Мовчання з метою оберігання дитини від стресу не є конструктивним рішенням, і може мати негативні наслідки згодом.

    Пам’ятайте, що говорити з малюками можна тільки зі стану своєї дорослої стабільності, не навантажуючи дитину власними тривогами. Перш ніж розпочати розмову, потрібно заспокоїтися й опанувати свої почуття.

 Дитячий і сімейний психолог Світлана Ройз наголошує: «Акцент у розмовах з дітьми — на безпеці». Адже це базова потреба будь-якої людини.

    Можна сказати: «У нашій країні — біда. Зараз багато дорослих думають і роблять усе можливе, щоб ми були в безпеці».

 Звісно, дитина має знати, що відбувається, але батькам потрібно враховувати вікові особливості, говорячи з нею про ситуацію в країні.

Важливо розуміти: чим менша дитина, тим менше інформації потрібно надавати їй про травматичні ситуації. Дуже маленьким дітям не потрібно знати деталей, достатньо загального опису.

 Світлана Ройз радить:

Дітям до двох років можна говорити (навіть подумки): «Я з тобою. Ти в безпеці. Я впораюсь. Я можу подбати про тебе і про себе». Важливо обіймати малюка або хоча б торкатися до тіла (щоб дитина відчувала підтримку та опору).

Малюкам від 2 до 6 років не так важлива суть пояснення, як відчуття підтримки, розуміння, що поведінка батьків, яка змінилася, не має особисто до дитини ніякого відношення.

Дітям до 10 років можна сказати: «Мама/тато засмутилися, бо дізналися новини. Далеко (важливо дистанціювати дитину від події) кілька (важливо визначити кількість) людей, які дуже зляться, зробили іншим боляче. Зараз багато людей піклуються й виправляють те, що можна виправити. Дуже шкода постраждалих … Ми можемо про них (подумати, помолитися, побажати чогось доброго, поставити свічку, покласти квіти). Але ми в безпеці. Тато і мама поруч з тобою. Ми про тебе дбаємо і будемо дбати».

Якщо ви не знаєте, що сказати дитині,порадьтеся з авторитетною людиною в цій сфері, пошукайте інформацію в перевірених джерелах (з дитиною старшого віку можна робити це разом).

    Насамкінець, спілкуючись з дитиною про екстремальні ситуації, варто уточнити, чи знає й пам’ятає вона свої прізвище, адресу, телефон.

 Аби зберігати спокій в умовах нестабільної ситуації, експерти радять:

Обмежувати час в інтернеті, перед телевізором та іншими джерелами новин. Краще провести його з дітьми або за справами, що само собою згачно знизить тривогу.

Вирішувати проблеми в міру їх надходження, не драматизуючи й не нагнітаючи паніки.

Максимально структурувати та наповнювати день, щоб зменшити простір для тривожних думок.

Обмежити спілкування з людьми-джерелами паніки, адже вона передається надзвичайно швидко.

Пам’ятати про ресурси та в жодному випадку не виключати з щоденного життя речей, які надихають та радують.