Є рани, які не видно. Є імена, які не маємо права забути. Є зустрічі, після яких інакше дивишся на свободу.

До славутинців завітав Дмитро Пазін, захисник Азовсталі, який повернувся з російського полону. За його плечима випробування, про які важко говорити, а перед ним молодь, якій важливо знати правду про ціну нашої свободи. Ми говорили про війну, силу людського духу, незламність і право України бути вільною. Про тих, хто вистояв. І про тих, хто вже ніколи не повернеться додому… Ця зустріч стала ще й моментом пам’яті про наших випускників, які віддали життя за Україну. Кожна стрічка на калині – вдячність, біль у серці, шана…

Ми не можемо повернути полеглих. Не можемо скасувати пережитого. Але поки ми пам’ятаємо, вони залишаються з нами.